«…Часто жінки, які віддали дітей на усиновлення, почуваються винними. Іноді це подається як боягузтво. Ми читаємо про це в книгах, ми бачимо засмучених дітей у кіно. Насправді, це не так. І як людина, яку усиновили, я можу сказати таке: коли жінка дає комусь дар життя, вона приносить у жертву своє тіло, своє життя. І я хотів би подивитися в очі своєї матері та сказати, що я їй вдячний за її жертовність…»
Доволі часто до аборту схиляються через відсутність фінансів, житла, підтримки. Народження дитини в подібних умовах неможливо. Складається хибне переконання «ніж таке життя, краще ніякого». Якщо жінка несподівано завагітніла і не впевнена, що їй вистачить часу і зрілості, щоб стати гарною мамою, вона може народити і віддати на усиновлення. І тоді жінка, яка, начебто, не може дати дитині нічого, дає їй найдорожче — дар життя.